КТіСУ

Дисципліна «Комп’ютерна електроніка» відноситься до циклу професійно орієнтованих дисциплін за вибором ВНЗ.

Мета дисципліни – одержання студентами необхідного рівня знань, які дозволять ефективно використовувати сучасні апаратні засоби обчислювальної техніки в системах управління. Дисципліни, що є базовими для вивчення даної дисципліни: «Основи цифрової техніки», «Мікропроцесорні пристрої», «Мікро контролери», «Електронні компоненти систем управління». Дисципліна «Комп’ютерна електроніка» забезпечує хід дипломного проектування.

Дисципліна складається з трьох модулів.

В останні десятиліття комп’ютерна електроніка попри свій значний розвиток значно ускладнилась. Останні покоління ЕОМ реалізовані на основі надвеликих інтегральних схем (НВІС), що містять на напівпровідниковій пластині площею не більше 1 см² окремі блоки, а то і цілі пристрої. Внаслідок значного ускладнення комп’ютерної електроніки стає  недоцільним вивчення всіх аспектів функціонування комп’ютерних систем, натомість слід детально вивчати можливості інтегрування в існуючі апаратні системи шляхом розробки плат розширення та зовнішніх периферійних пристроїв. "Комп’ютерна електроніка" є завершальним курсом електронного апаратобудування і базується на знаннях одержаних при вивченні таких дисциплін як "Мікропроцесорні пристрої", "Основи цифрової техніки", тощо. Тому вивчення основ комп’ютерної електроніки, є важливим завданням, до якого майбутньому спеціалісту слід віднестись з особливою відповідальністю в світлі майбутнього дипломного проектування.

В дисципліні розглядаються: паралельний інтерфейс CENTRONICS, LPT-порт, його характеристика, апаратна реалізація, способи вводу і виводу інформації, програмна реалізація передачі даних, способи збільшення відстані передачі інформації, послідовний інтерфейс RS232C, його апаратні реалізації, струмова петля, програмування передачі послідовних даних, системна шина ISA, схемна реалізація вузлів шини, особливості її програмування, апаратна та програмна реалізація пристроїв спряження на основі мікроконтролерів, модуль UART та його використання, послідовний інтерфейс I²С, його  апаратне і програмне формування, послідовний інтерфейс SPI, його апаратне і програмне формування.

Лабораторні роботи передбачають проведення підключення пристроїв спряження до ЕОМ за допомогою стандартних зовнішніх інтерфейсів, та вивчення апаратної та програмної реалізації пристроїв спряження на основі мікроконтролерів.